Прислухайтесь до порад логопеда

Чому діти часто приходять до школи з дефектами мовлення? Як цим учням ведеться серед однолітків? Чи уявляють батьки, які приниження випадають на долю таких дітей спочатку в молодших класах, а потім у підлітковому віці? Непоодинокі випадки, коли діти не лінуються, намагаючись засвоїти базові дисципліни, але зазнають постійних невдач у навчанні та уїдливих глузувань з боку ровесників.

Чому іноді труднощі у навчанні так важко долаються і що треба робити, аби малюк правильно розмовляв, добре читав, грамотно писав?

Чиста звуковимова не привертає до себе уваги, але ж як впадають в око дефекти мовлення.

Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до її труднощів, які згодом спричинюють вади! Вчасне не виправлення мовних вад веде до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричинює труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій.

Ось чому логопед завжди попереджає, ба навіть трохи лякає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

Більша частина навчально-виховної роботи з малятами в групі проводиться в грі, адже відомо, що зацікавленість підвищує ефективність сприйняття.

В логопедичних групах, так само як і в масових, проводяться музичні заняття, обов'язковою складовою яких є передбачені програмою корекційного впливу елементи ритміки й логоритміки. З особливою увагою педагогічний колектив ставиться до підготовки святкових ранків та музичних розваг, оскільки вони можуть розглядатися як певний підсумок, результат проведеної роботі. На святкових ранках кожна дитина має можливість декламувати вірші та брати участь у міні-виставах, демонструючи свої можливості й набуті вміння. Цей матеріал з малятами готують педагоги, ставлячи перед собою надзавдання — відпрацювати складну структуру слова та емоційний малюнок вірша. В логопедичних групах вихованці вчаться користуватися елементами пальчикового театру, розігрувати п'єси на фланелеграфі, а то й самі перевтілюються в казкових персонажів, одягаючи відповідні костюми й наголівники

Важливим коригуючим чинником у логопедичній практиці є вдосконалення тонких рухів пальців у дошколяриків. Розвитку дрібної моторики сприяють ліплення, вирізання, орігамі, складання мозаїки, малювання по контурах, розфарбовування... Ця робота дає подвійну користь: опосередковано розвивається мовна моторна ділянка (про те, що рівень розвитку мовлення дитини перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук, добре знають фахівці), та водночас готується рука до письма. Коригуючий вплив на мовленнєвий розвиток дитини підтримується досвідченими педагогами і в другій половині дня.

Активними учасниками корекційно-виховного процесу є і батьки, для яких проводяться консультації, відкриті заняття, оформляються тематичні методичні «куточки».

Батьки завжди дуже вдячні педагогам і стають добровільними помічниками в справі пропаганди логопедичної допомоги дошкільникам. Тому прикро бачити, коли рідні та вихователі не дослухаються до поради логопеда, не думаючи, що тим самим ускладнюють майбутнє дитини.

Співробітники групи — це команда однодумців, які проводять копітку, але таку потрібну роботу з метою досягнення найкращих результатів у розвитку дитини. Логопед, займаючись з малятами в групі 5-6 разів на тиждень і проводячи заняття з грамоти та розвитку мовлення, в процесі індивідуальної роботи формує у них фонематичний слух, «ставить», автоматизує та диференціює звуки, працює з дітьми над звуковим аналізом (він потрібен для опанування грамоти, а також сприяє розвитку абстрактного мислення), проводить лексико-граматичну роботу, працює над зв'язним мовленням, розширює коло уявлень дитини про довкілля, навчає читати. В логопедичних групах уміння читати є не тільки метою, а й засобом корекції правильної структури слова, граматичних конструкцій, засобом отримання інформації. Тому навчанню читання приділяється особлива увага. Діти, займаючись в логопедичній групі, читають значно краще, ніж їх ровесники в масових садках.